- розламаний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розламати. || розла́мано, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм., перен. Який виснажився, знесилився від утоми, хвороби і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розламаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розламаність — ності, ж. Стан за знач. розламаний 2) … Український тлумачний словник
зруйнуваний — на, не, Пт. Зруйнований, знищений, розбитий, розламаний … Словник лемківскої говірки